Наприкінці минулого року в колективі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича сталася подія світового масштабу – вручення сертифіката ЮНЕСКО, що засвідчило включення ансамблю Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, нині Центрального корпусу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ця відзнака може стати козирною картою нинішнього господаря цього закладу, академіка Міжнародної термоелектричної академії, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, доктора фізико-математичних наук Степана Васильовича Мельничука на виборах ректора, які відбудуться уже через три місяці. Тож наш кореспондент скористався нагодою, аби з’ясувати у пана Мельничука, як іде підготовка до цього важливого заходу.
– Степане Васильовичу! Погодьтеся, сертифікат ЮНЕСКО може відіграти визначальну роль під час вашого перепризначення чи то б пак перевиборів?
– Завершується сьомий, останній рік мого контракту на посаді ректора Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Точніше контракт завершується 30 березня 2012 року. Отже, процедура виборів, перевиборів, підписання контракту все одно має відбутися. Яку роль відіграє під час виборів Сертифікат ЮНЕСКО, мені важко сказати. Мабуть, одного сертифіката, щоб стати ректором, замало. Однак зі ствердністю можу сказати, що колектив, очолюваний мною, довго йшов до світового визнання. Я – очолював робочу групу з підготовки номінаційного досьє, був членом офіційної делегації України на 35-ій сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Парижі. Мені не раз доводилося виступати на різних рівнях, доводити, роз’яснювати, що Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича заслуговує права опікуватися всесвітньовідомою організацією ЮНЕСКО. Пройшло майже чотири роки, допоки високе визнання все таки прийшло до нас. Вдячний всім співробітникам університету, хто долучився до цієї справи, представникам владних структур міста і області, працівникам Національної комісії України в справах ЮНЕСКО, Міністерства культури і туризму, постійним представникам України при ЮНЕСКО, працівникам Центру Всесвітньої спадщини. Особливо вдячний колишньому нашому студентові і патріотові університету Михайлові Миколайовичу Папієву за постійну увагу і підтримку всіх справ, пов’язаних з Резиденцією та з університетом у цілому. Не без допомоги Михайла Миколайовича уряд виділив 12 млн. гривень для заміни черепиці, проведення інших невідкладних робіт.
– Згідно з законодавством Ви маєте прозвітувати за 7 років роботи на цій посаді. Коли це станеться і що ще може послужити «перепусткою» на наступну каденцію?
– Такий звіт обов’язково буде зроблено у повному обсязі трохи згодом. 22 грудня 2011 року я попередньо прозвітував на конференції трудового колективу. Повірте, що мені було що сказати людям. Взяти до прикладу наукову роботу. У вересні 2009 року наш університет посідав 9-е місце в рейтингу вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus. За останніх 5 місяців нам вдалося піднятися ще на одну сходинку, випередивши «Харківський політехнічний інститут». На базі університету щорічно проводяться міжнародні, всеукраїнські наукові конференції та студентські науково-практичні конференції регіонального, всеукраїнського та міжнародного значення.
Ми маємо досить добре розвинене міжнародне співробітництво із зарубіжними університетами, окрім того в багатьох наукових напрямах маємо вагомі здобутки, що є основою для розширення участі в міжнародних проектах і грантах. У 2011 році університет як засновник (аплікант) та партнер виграв такі проекти: «Програма Еразмус Мундус» – два проекти, два багатонаціональні ТЕМПУС-проекти, Програму Жана Моне, три проекти в рамках спільної операційної програми Румунія-Україна-Рес-публіка Молдова 2007-2013 рр. за фінансової підтримки Європейського Союзу. Скажімо, у рамках Програми Еразмус Мундус минулого року переможцями стали два консорціуми: один – під керівництвом Університету Турку, Фінляндія, інший – під керівництвом Університету Олександра Іона Кузи, м. Яси, Румунія. Основний зміст цих проектів – в організації міжнародної мобільності студентів, аспірантів, викладачів. Наш університет бере участь у цих двох проектах. А чим не показовим є проект «Історико-етнографічна спадщина – складова сталого розвитку туризму на Буковині». Аплікантом проекту є знову ж таки ЧНУ у співпраці з Сучавським університетом (Румунія) з бюджетом майже 1,5 млн. євро. Загальна ж кількість угод із зарубіжними навчальними та науковими установами становить 74. Ці угоди створюють можливості для академічних обмінів викладачів, студентів, аспірантів, докторантів. У 2011 році за кордоном побувало майже 250 представників ЧНУ.
Важлива і нова компонента міжнародної діяльності університету – проходження практики студентами за кордоном, зокрема в Німеччині. Маємо вже перший досвід часткового виконання магістрантами та аспірантами частини науково-дослідних робіт в університетах Польщі, Румунії, Німеччини, Австрії.
Серед окреслених планів розвитку міжнародної діяльності університету можна виок-ремити такі, як розширення діапазону пошуку іноземних партнерів. Це стосуватиметься насамперед таких країн, як Туреччина, Китай, країни Балтії, Словаччина, Італія, Іспанія, Франція, скандинавські та латиноамериканські країни, удосконалення системи інформування викладачів, співробітників та студентів ЧНУ про існуючі програми за кордоном шляхом публікації інформаційних матеріалів та проведення інформаційних заходів; вивчення питання можливого створення Центру балтійських студій та інституту Конфуція в університеті; пошук та можливе відкриття магістерської програми з можливістю отримання подвійного диплому спільно з вузами-партнерами, насамперед з Німеччиною і Польщею.
– Пане ректоре! Яким є науковий рівень Вашої сьогоднішньої команди?
– Взагалі в університеті працює 2 613 осіб, з них – науково-педагогічних працівників – 1248, докторів наук, професорів – 120, кандидатів наук, доцентів – 647 осіб. Серед науково-педаго-гічного складу: викладачі, що мають науковий ступінь доктора наук та вчене звання професора складають майже 10 %, кандидата наук, доцента майже 52 %.
Торік професорами стали 5 чоловік, доцентами 59. Викладачі з науковими ступенями складають 62 % викладацького складу. Доктори наук очолюють 63 кафедри. Підготовка кадрів через аспірантуру ведеться за 46 спеціальностями на 71 кафедрі. Кадровий потенціал ЧНУ – один з кращих в державі.
– Але ж ректор сьогодні, на жаль, не лише науковець, а скоріше усього господар, який водночас має вирішувати ряд не зовсім властивих йому функцій. Чи не так?
– Цілком погоджуюсь, що в процесі роботи випадає долати такі перепони, про які раніше доводилося тільки чути. Але що поробиш? На те і керівник, аби вирішувати усі проблеми. А їх повірте, вистачає по самі вінця. Проблемою № 1 є забезпеченість студентів місцями у гуртожитку. Як і попереднього року, середньоуніверситетський показник становить 39 %. Проведене нещодавно соціологічне дослідження студентським активом засвідчило, що їдальні і буфети у ряді навчальних корпусів працюють незадовільно і це змушує робити відповідні висновки. Даються взнаки ремонтні роботи, нестача коштів. При цьому хотів би наголосити, що у 2011 році не було жодної затримки з виплати зарплати, стипендій, оплати за комунальні послуги та енергоносії.
Колектив університету працює злагоджено. Але немає меж удосконаленню і нас чекають нові, більш складні завдання.
Розмову записав Дмитро Миронюк